ОБНОСИ́ТИСЯ, о́шуся, о́сишся, недок., ОБНЕСТИ́СЯ, су́ся, се́шся, док., чим.
1. Обгороджуватися, оточуватися чим-небудь (тином, ровом і т. ін.). Соляні поклади обносяться дренажними спорудами.
2. тільки недок. Пас. до обно́сити 1-4. — У нас копне знамено обноситься по селі (Фр., VI, 1951, 26).
ОБНОСИ́ТИСЯ див. обно́шуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 547.