Слово "оборотний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБОРО́ТНИЙ, а, е.

1. Здатний діяти то в одному, то в іншому, зворотному напрямі (про машини, механізми). Розробляється новий у вітчизняній практиці оборотний насос (Знання.., 9, 1965, 2); З минулого року наша промисловість почала випускати гірські трактори ДТ-57, обладнані навісними оборотними плугами і культиваторами (Наука.., 8, 1959, 30).

2. ек. Який перебуває в обороті (у 2, 7 знач.), в обігу або признач. для обороту. Основним моментом практичного проведення бюджетних начал в життя є перехід до створення оборотних фондів для всієї державної промисловості і окремих галузей її (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 152); Наприкінці кожного місяця збирається на складах величезна кількість готової продукції, що, звичайно, уповільнює оборотність оборотних коштів (Роб. газ., 14.Х 1965, 1).

3. спец. Який може одночасно відбуватися, розвиватися в протилежних напрямах (про хімічні реакції). Багато різних перетворень відбувається з елементарними частинками, але ці реакції оборотні, вони йдуть в прямому і зворотному напрямах (Наука.., 6, 1963, 11).

4. спец. Який має властивість після перетворення повертатися до вихідного стану. Зворотну ампулу [хімотрона], виявилося, дуже легко перетворити на оборотну (Знання.., 1, 1966, 17).

5. спец. Признач. для повороту при русі туди і назад, зв’язаний з круговим рухом.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 552.