ОБОРО́ТНІСТЬ, ності, ж.
1. Кількість оборотів (колеса, мотора і т. ін.), зроблених у певний проміжок часу.
2. спец. Перебування в обороті (у 2, 7 знач.), в обігу. Оборотність товаро-матеріальних цінностей є одним з найважливіших економічних показників, які характеризують якісний бік діяльності підприємств (Рад. Укр., 11.III 1949, 3); Щоб підвищити продуктивність транспорту на вивезенні зеленої маси і качанів кукурудзи, треба прискорити оборотність автомашин (Колг. Укр., 7, 1957, 28).
3. спец. Властивість за знач. оборо́тний 4. Властивість генератора постійного струму перетворювати механічну енергію в електричну і електричну енергію у механічну називається оборотністю (Фізика, II, 1957, 165); Б. С. Якобі й Е. X. Ленц відкрили оборотність електромагнітного струму (Іст. УРСР, І, 1953, 458).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 553.