ОБПИНА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБП’ЯСТИ́СЯ, ОБІП’Я́СТИСЯ1 і ОБІПНУ́ТИСЯ, обіпну́ся, обіпне́шся, док., розм. Накриватися, обтягуватися чим-небудь зверху і з боків. Обіп’явся рядном (Сл. Гр.); — Хіба в простирадла загорнути ноги, обіп’ястися ковдрою? (Збан., Малин. дзвін, 1958, 351); // Одягати собі на голову що-небудь. Обпинатися шарфом.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 556.