ОБРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш. Док. до бре́зкнути. Пан Горленко помітно подався за рік: він якось обважнів, обрезк (Тулуб, Людолови, II, 1957, 7); З якогось часу він став наживати тіла, обрезк, став важкий (Сенч., На Бат. горі, 1960, 247).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 564.