Слово "обронювати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБРО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех., рідко.

1. Губити, упускаючи, скидаючи з себе. Засмучений ліс обронює перші пожовклі листочки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 475); Сонце світ закрило, І дерево.. Листя обронило (Рудан., Вибр., 1937, 261).

2. перев. док., перен. Сказати, промовити що-небудь коротко, мимохідь (перев. після мовчання).

Оброни́ти сло́во (фра́зу) — сказати, промовити що-небудь. За весь час, що тяглася нарада, вона не обронила жодного слова про роботу своєї бригади (Панч, II, 1956, 482); — Це почалось учора, коли ти за сніданком обронила оту фразу (Головко, І, 1957, 474).

3. Опускати, схиляти. Лукян обронив патлату голову на сухі груди (Панч, Синів.., 1959, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 570.