ОБРУ́БКА1, и, ж. Дія за знач. обру́бувати. Давно в ливарних цехах відмовились від ручної обрубки литва (Роб. газ., 28.ХІ 1962, 2).
ОБРУ́БКА2, и, ж., крав. Опушка, оздоблення кожуха.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 572.