ОБРІ́ДКУВАТИЙ, а, е, розм. Трохи рідкий; рідкуватий. Обабіч, між чорнокорими берестами і голубою грабиною, рожевіють обрідкуваті березняки (Стельмах, І, 1962, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 566.