Слово "обрідний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


О́БРІДНИЙ, а, е.

1. Те саме, що рідки́й 1. Мовчки струснув [Гришка] білявим, обрідним чубом (Кос., Новели, 1962, 161).

2. Те саме, що недорі́дний. — От і цього року посіяла жита на городі., а воно ріденько зійшло і вийшло обрідне (Н.-Лев., III, 1956, 332); Щороку сутужно Хомі.. Ще як вродить, то потягне хліба до весни, а сього року жито вродило обрідне, ярину град вибив… (Коцюб., І, 1955, 87); Зелені береги зливалися з половіючими хвилями обрідної низенької пшениці (Кач., Вибр., 1953, 340).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 567.