ОБСВІ́ДЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСВІ́ДЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., діал. Освоюватися, звикати. — Заждіть-бо, які ж скорі! Нехай він трохи обсвідчиться в нас (Вовчок, І, 1955, 191).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 575.