ОБСЕРВА́ЦІЯ, ї, ж., книжн. Спостереження, обстеження, вивчення. Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу, тим більше, що скріплювалося вродженим його нахилом до задуми і тихої обсервації (Фр., III, 1950, 342); Вихований на кращих зразках європейської літератури.., наш інтелігентний читач має право сподіватися й од рідної літератури ширшого поля обсервації (Коцюб., III, 1956, 239); Цензурна заборона.. була для Івана Карповича [Карпенка-Карого] принукою до заглиблення в душу народу, до ..обсервації.. народного життя (Про мист. театру, 1954, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 576.