ОБСМА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсма́жити. * Образно. Бурий, овіяний сухими вітрами, обсмажений сонцем степ, — очі мимоволі вертаються на соковиту.. зелень степового "лугу" (Вол., Самоцвіти, 1952, 224).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 581.