ОБСМА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБСМАЛИ́ТИСЯ, малю́ся, ма́лишся, док.
1. Обгоряти по всій поверхні або з країв. — Тягніть снопи!.. Гасіть снопи!.. Але ця робота мало на що придалася: колосся вже обсмалилось, придиміло, і сніпки лиш чаділи, облиті водою… (Коцюб., І, 1955, 121).
2. Ушкоджувати собі що-небудь вогнем; обпікатися. Ой на небі безпорядки, Кажуть, бог змінився. Пішов грітися у пекло І весь обсмалився (Стельмах, II, 1962, 206).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 582.