ОБСНО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОБСНУВА́ТИСЯ, ую́ся, ує́шся, док.
1. Густо обмотуватися, обплітатися чим-небудь. * Образно. Над ним широке небо: кліпають на нім зорі, як дитячі очі, місяць обснувався срібним павутинням (Март., Тв., 1954, 100).
2. перен. Обволікатися, обкутуватися з усіх боків (димом, туманом і т. ін.). Він обснувався густим димом, і над ним миттю захвилювалися бджоли (Ю. Янов., II, 1954, 126).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 583.