О́БСІ́В, у, ч.
1. Дія за знач. обсіва́ти і обсіва́тися.
2. Пропущене під час сівби місце на ниві. Слідкуй, щоб на сіві не було обсівів (Укр.. присл.., 1955, 372).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 578.