ОБТЯЖНИ́Й1, а́, е́, спец. Признач. для обтягання (у 1 знач.). Обтяжна машина.
ОБТЯЖНИ́Й2, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що обтя́жливий. Не даром вперш тоді зраділа Невільна наша сторона, Бо ти [М. Заньковецька] усім одкрила очі, Що хмари ті — одна мана, Що творчий дух не замороче Ніяка справа обтяжна (Мирний, V, 1955, 300).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 595.