Слово "обходитися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОБХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., ОБІЙТИ́СЯ, обійду́ся, обі́йдешся, док.

1. без кого — чого. Зараджувати собі в чомусь без кого-, чого-небудь. Він став обходитись без борошна, без солі, аби не їхати у місто (Л. Янов., І, 1959, 313); Не похвали собі, громадо! — Без неї може обійдусь, — А ради жду собі, поради! (Шевч., II, 1953, 200); Правда, він сам у душі знає, чого довелося обійтися без коня (Стельмах, II, 1962, 273); * Образно. Скільки не придивлялася Сахно, ніде не було помітно садівника. Квіти обходилися без нього (Смолич, І, 1958, 63); // чим. Задовольнятися тим, що є, не користуватися нічим іншим, певною мірою обмежуючи себе, свої потреби. Нині мусили обходитись.. борщем на обід та яйцями (Коцюб., III, 1956, 145); Решти води було предосить для самої хазяйки. Хіба згадаєш, скільки разів доводилося обходитись і меншою її кількістю (Ю. Янов., II, 1954, 70).

2. перев. з част. не, без кого — чого. Відбуватися, проходити і т. ін. без кого-, чого-небудь, при відсутності когось, чогось. Ось бачиш, тепер навіть все до сього часу обходиться без драм, так властивих нашій родині (Л. Укр., V, 1956, 345); Він бульдозерист із каналу, а вона доярка, і хоч зайняті обоє, але жодної гулянки без них не обходиться, жоден веселий вечір не мине, щоб вони не сіли отак удвох, не затягли дуетом… (Гончар, Тронка, 1967, 156); // безос. Конотоп не мале село: без сварки і лайки і без позивання не обійдеться (Кв.-Осн., II, 1956, 183); Як можна бачить вам із цих Подробиць історичних, У справі цій не обійшлось Без помилок технічних (Сам., І, 1958, 250).

3. Вимагати певних затрат, коштів; коштувати. Я був найліпшим свідком у суді. А моє свідоцтво нікому задармо не обходилось (Март., Тв., 1954, 210); Пані Гіберман казала, що операція мусить обійтись рублів у 100 (або й 50) (Л. Укр., V, 1956, 251); [Пані Люба:] Охо-хо! Щоб дуже дешево обійшлося, я б не сказала. Півтори тисячі злотих на дорозі не знайдеш (Вас., III, 1960, 211); * Образно. Гітлерівці.. уперто посувалися вперед. Правда, це їм дорого обходилось (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 249).

4. Виявляти своє ставлення до кого-небудь у поводженні з ним; поводитися. [Наталка:] А пан, которий жениться на простій дівці, чи буде її вірно любити? .. буде на неї дивитися з презирством і обходитися з неповагою (Котл., II, 1953, 21); [Бабич:] Нас, куме, на свідків клич. Ми посвідчимо, як вони з тобою обходилися! (Фр., IX, 1952, 141); З Мелашкою вона обійшлась інакше: вона одразу почастувала її полином (Н.-Лев., II, 1956, 322); Він [М. Горький] ласкаво обійшовся з ним [Янкою Купалою], обняв за плечі і посадив з собою поряд… (Тич., III, 1957, 446).

5. розм. Минати без неприємних наслідків. Спочатку вони [павуки, мокриці і т. ін.] нас лякали, і ми навіть на ніч вуха ватою від них затикали, але тепер відносимось до них філософськи, і все гаразд обходиться (Л. Укр., V, 1956, 191); Він лишився задоволений розмовою з контр-адміралом, бо, йдучи до штабу, не думав, що так усе добре обійдеться (Кучер, Чорноморці, 1956, 45); // безос. — А може, якось обійдеться, Дмитре? — тьмариться погляд у чоловіка (Стельмах, II, 1962, 323).

6. тільки недок. Пас. до обхо́дити 1-5. Одкрилися нові місця з великою платою, і на ті посади присилались то безбороді, то в моху хлопці, а який-небудь голений тридцятилітній служака обходився (Мирний, III, 1954, 185).

ОБХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док., розм. Звикнути, призвичаїтися до чого-небудь. Генерал знає, що вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: "ший!", — він шию підставив… А поки то він обходиться, — треба його силою неволити… (Мирний, II, 1954, 91).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 601.