ОБХО́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що обхі́дник. Обходчик пройшов свою дільницю, постукуючи молотком по костилях (Перв., Атака.., 1946, 37); Іде все далі, далі й далі старий обходчик путьовий (Сос., Близька далина, 1960, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 601.