ОБЧИ́СЛЮВАЧ, а, ч.
1. Працівник, який обробляє числові дані. Створено електронно-рахівничу машину, яка за вісім годин виконує роботу 15 тисяч кваліфікованих розраховувачів і обчислювачів (Колг. Укр., 11, 1957, 40); Стоїш, чергуєш, в напрузі вдивляєшся в сітку прозорого плексигласового планшета, на якій сержант-обчислювач щораз виводить все нові й нові цифрові позначки (Гончар, Тронка, 1963, 294).
2. Прилад, апарат, який обробляє числові дані. Електронний обчислювач.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 603.