ОБЧО́ВГУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., чим, перех., розм. Човгаючи, оббивати, стирати по поверхні. Цього разу в клубі зайняті всі лави. Люди обчовгують спинами глину і в коридорі.. товпляться.. біля виходу (Мушк., Чорний хліб, 1960, 179); // Зношувати човганням, тертям (одяг, взуття). Обчовгав зовсім підошви в чоботях (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 604.