ОБІ́, обо́х, ж., числ., збірн., заст., діал. Обидві. Встаю вже пізно, біжу неодягнений до вікна і одчиняю обі половинки (Коцюб., II, 1955, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 501.