ОБІ́ДІШНІЙ, я, є, розм., рідко. Те саме, що обі́дній. Смуга Кримського берега, яка вранці майже зовсім ховається у власних тінях, зараз, освітлена високим обідішнім сонцем, ..видніється набагато чіткіше (Гончар, II, 1959, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 503.