ОБІЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОБІЙНЯ́ТИСЯ, обійму́ся, обі́ймешся, док.
1. Обіймати один одного, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. Богунці обіймалися з таращанцями (Довж., І, 1958, 207); Стануть собі, обіймуться — Співа соловейко; Послухають, розійдуться Обоє раденькі.,, (Шевч., І, 1951, 49).
2. тільки недок. Пас. до обійма́ти. Ластів’ячим тремтінням обіймається збуджене жіноче серце (Ле, Міжгір’я, 1953, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 505.