ОГИ́ДНУТИ, ну, неш, док., розм. Стати огидним, гидким; обриднути. Плив-плив, плив-плив [Еней], що аж обридло, І море так йому огидло, Що бісом на його дививсь (Котл., І, 1952, 70); Гордій не бачив мети в сімейному житті, але бачив, що се життя накидає на його деякі обов’язки, і воно йому огидло (Гр., II, 1963, 107).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 613.