ОГЛЯ́ДНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що оба́чний 1. Жаль, тілько, що Хане Гольдбаум така страшно розумна жінка, така страшно запопадлива і оглядна газдиня, така страшно недобродушна мати! (Фр., II, 1950, 78); Кошовому кортіло якось-то по-приятельському попередити нового голову, щоб був оглядний (Ле, В снопі.., 1960, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 617.