ОГОЛО́ШЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. оголоси́ти. Наше мистецтво починається задовго до оголошення спектаклю, задовго до репетиції та першого читання п’єси (З глибин душі, 1959, 38); В ніч на 12 (24) червня 1812 року війська Наполеона без оголошення війни перейшли прикордонну ріку Німан і почали вторгнення в Росію (Ком. Укр., 8, 1962, 43).
2. Повідомлення, оповіщення про що-небудь. Галаслива юрба збігалася до магістрату.. вислухати королівський універсал.. або якесь оголошення (Тулуб, Людолови, II, 1957, 384); На дверях висіло оголошення, що сьогодні в приміщенні агітпункту буде прочитано для виборців доповідь (Донч., V, 1957, 236).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 618.