ОГОРО́ДНИЦЬКИЙ, а, е, розм., рідко. Стос. до огородництва. В огородницьку бригаду Бігав заєць на пораду, Розмовляв із ланковою: — Що і як садить весною? (Стельмах, Живі огні, 1954, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 620.