ОГРАНО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до огранува́ти. Ювелірні ограновані кристали алмазу — брильянти — вправляють у металеві оправи здавна відомим способом (Україна, 1970, 143).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 621.