Слово "огрубілий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОГРУБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до огрубі́ти. Огрубілими, розпухлими від праці пальцями знатна [доярка] обережно виймає.. помяті клаптики паперу (Бабляк, Літопис.., 1961, 30); Повернувся додому Свирид огрубілий, змужнілий, пропахчений пороховим димом, курявою далеких доріг (Дім., І будуть люди, 1964, 74); * Образно. Слово, в бою огрубіле, У тому краю забрини, Де вишні в убранні білім, Мене виглядають з війни (Гончар, IV, 1960, 1).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 622.