Слово "одержувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОДЕ́РЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОДЕ́РЖАТИ, жу, жиш, док., перех.

1. Брати, приймати те, що надсилається, надається, вручається і т. ін.; отримувати. Люба мамочко!..Чи одержуєш мої листи? (Л. Укр., V, 1956, 13); Напишіть мені зараз, як одержите цього листа, в якому готелі у Львові я міг би спинитися (Коцюб., III, 1956, 265); Я одержав нагороду. Що скажу свойму народу? Тільки те, що я із ним буду жить життям одним (Тич., II, 1957, 7); Одержавши від представника РТС машини, вони вирушили в дорогу і на четвертий день були кілометрів за пятдесят від села (Зар., Світло, 1961, 57); // Діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін. І ти ростеш поміж сиріток, і вже одержуєш платню, і носиш матері (Сос., II, 1958, 456); Вчасно доплили ми до Вижниці, За свій труд одержали зарплату, Накупили дечого для дому (Фр., XIII, 1954, 338); // Здобувати звання, посаду, становище і т. ін. У Гната Яворського скрізь є свої люди: він допоміг Іванові на вузькоколійці одержати роботу помічника машиніста (Чорн., Визволення, 1949, 65); [Горлов:] Почав воювати [Огнєв] полковником. За три місяці генерал-майора одержав, а зараз командуючий армією (Корн., II, 1955, 13); // Заслуговувати певну оцінку на уроці або екзамені. Коли та сама Ася, яку в класі люблять, одержала з математики двійку, всім було дуже сумно за неї (Ів., Вел. очі, 1956, 75); // Діставати дозвіл на користування чим-небудь. — Та вона ще працює, їй треба ще одержати відпустку, здати справи (Донч., V, 1957, 492).

2. Приймати для виконання. — Ніякого наказу Наркомвійськ я не одержував, — тихо сказав Щорс (Довж., І, 1958, 142); Одержавши, мабуть, розпорядження з штабу, повісив [комендант] трубку і наказав черговому привести заарештованого Кузнецова (Головко, II, 1957, 537).

3. Здобувати, діставати що-небудь певними зусиллями, якимись діями і т. ін. Вона сама підрахувала, виходячи з теорії ймовірності, скільки їй шансів було на те, щоб не остогидла математика з дитинства, — і одержала дуже мізерну величину, порядку безконечно малих (Ю. Янов., II, 1954,83); — Горький говорив, що все те, що в нього є найкращого, він одержав завдяки книжкам (Тют., Вир, 1964, 42); // Виробляти, вирощувати. Одержати високий урожай.

4. рідко. Здобувати, діставати перевагу в боротьбі, змаганні і т. ін. Маю співати про ту перемогу, що вчора одержав Індра стрілець (Л. Укр., IV, 1954, 282); Поволі-поволі, але на всіх пунктах станіславівська дячиха одержала верх (Хотк., II, 1966, 368).

5. Зазнавати на собі певної дії кого-, чого-небудь. Я простяг у напрямку до борців руки й одержав кілька добрих стусанів у щелепи (Ю. Янов., II, 1958, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 625.