Слово "однобокий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОДНОБО́КИЙ, а, е.

1. Який має один бік більший, ніж другий. При ранньому зараженні [паршею] плоди деформуються, набувають неправильної форми, стають однобокими (Захист рослин.., 1952, 502).

2. Те саме, що однобі́чний 1, 3. Дідівський меч був однобокий, короткий, а Добриня мав новий меч — набагато довший, одточений на два боки, із червоним камінцем у яблуці (Скл., Святослав, 1959, 60); — Виробіток кожного робітника збільшиться. — Це добре. Та є мінус — це однобока спеціалізація робітника (Автом., В. Кошик, 1954, 49); Йти куди, я забув і не знаю. Вже до міста нема вороття, там контрасти мене роздирають, глушить тут однобоке життя (Сос., І, 1957, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 633.