ОДНОДУ́ШНІСТЬ, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до одноду́шний. Я певен, що ця ваша свідомість, ця ваша однодушність веде до перемоги (Еллан, II, 1958, 230); — Я вже давно, слава богу, знаходжуся на цій службі, але ще не бачив такої однодушності [арештантів] (Хотк., І, 1966, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 634.