ОДНОРАЗО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до одноразо́вий 1. Сталою категорією щодо наголосу є лише група дієслів, похідних від вигуків, із значенням одноразовості: ба́цнути, го́пнути (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 502).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 637.