ОДНОРО́ГИЙ, а, е. Який має один ріг; з одним рогом. Коли парубки берегом піднялися на шлях, вони побачили, як біля липи.. норовилась однорога червоно-бура корова (Стельмах, І, 1962, 135).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 638.