Слово "однорідний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОДНОРІ́ДНИЙ, а, е.

1. Який належить до того самого роду, розряду, характеризується однаковими рисами, ознаками. При натуральному господарстві суспільство складалося з маси однорідних господарських одиниць.. (Ленін, 3, 1970, 21); Для постачання заводів однорідною рудою було створено рудорозподільну станцію Верхівцеве (Чорна мета Л. Укр.., 1957, 93).

Однорі́дні чле́ни ре́чення — члени речення, які виконують однакову синтаксичну функцію щодо спільного для них члена, з яким вони граматично зв’язані. У реченнях, де однорідних членів значна кількість, вони можуть бути згруповані в окремі пари або більші ряди за принципом ближчого змістового звязку (Мовозн., IV-V,1947, 180).

2. Який має однаковий склад, однакові властивості в усіх своїх частинах. Коли вчені дізналися про те, що ядро атома не однорідне, а має певну структуру, вони, природно, вирішили розщепити його штучно (Наука.., 8,1962, 12); Гострий соус являв собою однорідну червонувату масу, з приємним кисло-солодким смаком і ароматом прянощів (Укр. страви, 1957, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 637.