ОДНОТИ́ПНИЙ, а, е. Одного й того самого типу; однаковий, подібний. Соціалістичні країни мають осднотипну економічну основу — суспільну власність на засоби виробництва; однотипний державний лад — владу народу на чолі з робітничим класом; єдину ідеологію — марксизм-ленінізм (Програма КПРС, 1961, 18); Вона поволі гортала дитячі зошити.. Помилки були однотипні (Кучер, Трудна любов, 1960, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 639.