Слово "однотонний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОДНОТО́ННИЙ1, а, е.

1. Який весь час звучить однаково, одноманітно; однозвучний. Богуслав ніби вимер. Ні в одній хаті не світився огонь; ніде не було чути ні найменшого гуку; тільки вода шуміла по камінні однотонним шумом (Н.-Лев., III, 1956, 100); Місяць підіймається вище, і краплі, зриваючись з дерев, мерехтять самоцвітами і своїм однотонним перестуком заколисують землю (Стельмах, І, 1962, 341); Характеристика турків подається в опері ("Запорожець за Дунаєм" С. С. Гулака-Артемовського] в умовно-орієнтальному, узагальненому плані: пусті квінти в басі, коротка мелодична фраза, яка весь час повторюється, різкі регістрові зіставлення.., однотонний, на одному звуку речитатив (Укр. клас. опера, 1957, 137).

2. Однаковий, незмінний. Було, весни животворящий дух Замети срібні склом тонким укриє, І перших крапель однотонний рух Наллє серця вином ясної мрії (Рильський, Поеми, 1957, 10).

3. Який має один тон забарвлення; одноколірний, однобарвний. Заходив ранній зимовий вечір. Сірі, оловяні, однотонні, як небілене полотно, хмари нерухомо облягали небо (Коцюба, Нові береги, 1959, 324); Коли ми розглядаємо Венеру в телескоп, вся її видима поверхня здається однотонною (Рад. Укр., 14.ІІ 1961, 3).

ОДНОТО́ННИЙ2, а, е. Який уміщує одну тонну вантажу. Однотонні вагонетки.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 640.