Слово "одужуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ОДУ́ЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до оду́жувати. Одужуючий хворий; // у знач. ім. оду́жуючі, чих, мн. (одн. оду́жуючий, чого, ч.; оду́жуюча, чої, ж.). Ті, що одужують. В Анапі, в госпіталі, мені зробили операцію, і лікар-грузин навіть пожартував, що мене покладуть недалеко від дверей, бо незабаром переведуть у палату для одужуючих (Мушк., Серце.., 1962, 234).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 642.