ОДЯГНИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Добре одягнений; ошатний. На другий день явився у село і Денис. Та що то одягний! (Кв.-Осн., II, 1956, 417); — Борошна приходив прохати, ледащо, А тепер одягний за мене де краще! (Манж., Тв., 1955, 221).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 646.