ОЖЕРЕ́Д, у, ч. Велика, відповідним чином укладена купа соломи, сіна або немолоченого хліба; скирта. Через тиждень — замість чорних стогів жовтіли високі ожереди соломи (Мирний, III, 1954, 7); Поруч хаток.. стояли височенні ожереди сіна (Тулуб, В степу.., 1964, 404); За горо́дом тяглися довгі воловні, міцні стайні і великі ожереди хліба (Панч, Гарні хлопці, 1959, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 646.