ОЖЕРЕ́ДНИК, а, ч. Той, хто укладає сіно, солому або немолочений хліб в ожереди; скиртувальник. Повертаються з поля косарі, в’язальниці, ожередники (Кучер, Дорога.., 1958, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 647.