ОЗДО́БЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. оздо́бити. На батьківській садибі залишився тільки сарай, у якому лежала давня батькова мрія — різьба для оздоблення веранди (Руд., Вітер.., 1958, 22); Оздоблення є останньою операцією технологічного процесу (Стол.-буд. справа, 1957, 213).
2. Те саме, що оздо́ба 1. Валентина першою схопила сорочку з мереживним оздобленням (Шиян, Гроза.., 1956, 471); У трикотажній промисловості освоєно капронові блузи, білизну з капроновим оздобленням (Наука.., 1, 1957, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 651.