ОЗДО́БЛЮВАТИСЯ, юється і ОЗДОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ОЗДО́БИТИСЯ, иться; мн. оздо́бляться; док., чим, у що.
1. Ставати оздобленим; прикрашатися. * Образно. Небо, ще зовсім холодне, чорне, оздобилось незчисленними вогниками зірок, провіщаючи на завтра сонячний день (Шовк., Інженери, 1956, 107).
2. тільки недок. Пас. до оздо́блювати. Балки стелі, дверні лутки та меблі [гуцульського житла] оздоблюються різьбою по дереву (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 651.