ОЗДОРО́ВНИЙ, а, е. Те саме, що оздоро́вчий. Хотілося одного — забуття. Хоч п’ять хвилин мертвого, німого, як сама земля, оздоровного сну (Добр., Тече річка.., 1961, 180); Головний чар Бажанового вірша — в деталях і подробицях, з якими тут зображена та очищаюча, оздоровна, надихаюча сила, що її дає зустріч з справді реалістичним.. мистецтвом (Не ілюстрація.., 1967, 152).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 652.