ОЗЕЛЕ́НЮВАЧ, а, ч., спец. Той, хто озеленює місцевість; фахівець з озеленення. В багатьох містах республіки озеленювачі працюють справді творчо, виявляючи і добрий художній смак, винахідливість (Роб. газ, 20. Х 1965, 4); У великому колективі озеленювачів працюють чудові люди, яких можна назвати художниками, поетами своєї справи (Веч. Київ, 24. XI 1967, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 652.