ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОЗЛОБИ́ТИСЯ, лоблю́ся, ло́бишся; мн. озло́бляться; док. Ставати роздратованим, злим. Озлобляючись, комонники ще дужче приострожили огирів, ще влучніше цілились у щити (Міщ., Сіверяни, 1961, 178); Війт озлобився: — Мовчи, бабо, не теремкоти мені тут! Тут.. канцелярія, не корчма! (Март., Тв., 1954, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 655.