О́ЗНАК, у, ч., діал. Ознака. Не одна й не дві [жінки] ..забігали в хату до Мотрі довідатись: чи немає на йому [хлопчику] яких ознаків? (Мирний, І, 1949, 139); Лейтенант пошукав ознаків, про які казав колгоспник, і його досвідчене око тільки з великими труднощами побачило сліди дороги (Панч, Іду, 1946, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 655.