ОЙО́ЙКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ойо́йкати. * Образно. О Перекопе мій, і проклятий, і любий… Тепер червоний ти. А в серці в’яне спів, що не побачить їм уже заводу трубів [труб], що не почути їм ойойкання гудків… (Сос., І, 1957, 297).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 659.