ОКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш, док. Те саме, що обкипа́ти. Що нагаєчка та дротяночка Із кілочка не спада, Гей, тонка біла моя сорочечка Щодня кров’ю окипа (Нар. лірика, 1956, 299).
◊ Се́рце (се́рденько) окипа́є (окипі́ло) кро́в’ю (смоло́ю і т. ін.) — те саме, що Се́рце обкипа́є (обкипі́ло) кро́в’ю (див. обкипа́ти). Окипає моє серденько та гарячою кров’ю (Чуб., V, 1874, 448); Вовгуру охоплює розпач сліпа, І серце смолою йому окипа (Стар., Поет. тв., 1958, 218).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 662.