ОКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. Те саме, що обкле́ювати 1. Горіх дає дуже цінну деревину.. Використовують її для коштовних меблів, оклеюючи фанерою вироби з деревини інших порід (Колг. Укр., 9, 1960, 37); Ніна Федорівна набрала з нього [джерела] води повну пляшку, оклеїла її етикеткою і вклала в рюкзак, наче якийсь скарб (Гончар, І, 1954, 537).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 664.